Субота, 27.05.2017, 23:10
Вітаю Вас Гість | RSS

Василівська центральна районна бібліотека для дорослих

УВАГА!!!
Меню сайту
Категорії розділу
Пошук
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

                           

" Заповідні місця рідного краю"

Національний природний парк

           "Великий Луг"

 
Розташування: Запорізька область, Василівський район
Площа: 16756,0 га
Підпорядкування: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Поштова адреса: 71630, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Дніпрорудне, вул.Зелена,3. Тел/факс: (06175) 6-65-78
 
В 15-18 км від Запоріжжя заплавна тераса сильно розширюється, і по профілю Біленьке-Василівка ширина її сягає понад 20 км. Це величезне за величиною розширення заплави (близько 80 тис.га), що знаходилось між Дніпром і його притокою р. Конкою, здавна називалось в народі "Кінські плавні" або "Великий Луг". Нині ця територія майже повністю затоплена водами Каховського водосховища. Залишки її природних комплексів збереглися вздовж берегової смуги; по балках, що простяглися по всьому узбережжю і на островах, що утворились після заповнення водосховища у 1956 році.
 
Національний природний парк "Великий Луг" створений відповідно до Указу Президента України від 10 лютого 2006 року № 121. Парк створено на базі регіонального ландшафтного парку "Панай", орнітологічного заказника загальнодержавного значення "Великі і Малі Кучугури", ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Крутосхили Каховського водосховища".
 
Територія НПП "Великий Луг" включає частину Каховського водосховища з архіпелагом островів Великі і Малі Кучугури, ділянку його берегової лінії в районі населених пунктів Скельки - Енергодар, Маячанську балку та урочище Білозірське.
 
Загальна площа Парку становить 16756,0 га, в тому числі 9324,0 га земель, що надаються йому в постійне користування, та 7432,0 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів (Василівська районна державна адміністрація, водний фонд).
 
Парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природно-ландшафтних та історико-культурних комплексів степової зони, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.
 
Основними завданнями парку є:
 - збереження цінних природних комплексів та об'єктів степової зони і Дніпровсько-Кінських плавнів Великий Луг, підтримання та забезпечення екологічної рівноваги в регіоні;
- проведення науково-дослідної роботи по вивченню природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища і ефективного використання природних ресурсів;
- відродження місцевих традицій природокористування, розвиток втрачених видів господарства - племінного конярства, бджільництва, розведення хутрових диких тварин та ін.;

                                                   «ІВАНОВЕ ДЖЕРЕЛО»
                Іванове джерело – це історико – археологічна пам'ятка місцевого значення. Раніше це джерело мало назву – Джерело Андрія Первозванного.
Іванове джерело – джерело з цілющою водою, розчищений и освячений протоієреєм Іваном Ковалем з прихожанами в 2005 році. Місто паломничества, як місцевих жителів, так і приїжджаючих із близького зарубіжжя. До джерела вниз йдуть ступені, викладені зі стволів дерев. Джерельна криштальна вода тече із розщелини між цегловими виходами скальної породи, утворюючи ложе. Поряд знаходиться пам’ятний знак священику, хрест.
 
                                                          «СІМ МАЯКІВ»
            «Сім маяків» є історичною пам*яткою місцевого значення, а також місцем легендарних подій. Зустрічається багато рідкісних рослин та тварин, цікавих угрупувань петрофітної рослинності, залишки стародавніх штолень епохи козацтва, розмиви архіологічних пам*яток, козацькі поховання, козацькі маяки та Скіфські кургани.

Сім Маяків – урочище, на березі Каховського водосховища (раніше Великого Лугу), біля гирла балки маячанської. Згадується Є.Лясотою у 1594 р. як місцевість, де на курганах стояло 20 камяних зображень – баб. Назва від кам’яних «баб» - маяків. Також проявляється відгомін віри в магічну силу числа сім.
 
                                                  «ПОНТІЙСЬКЕ МОРЕ»
             Знаходиться біля м.Дніпрорудного. Ландшафтна локалізація – узбережжя Каховського водосховища. Це надзвичайно гарне та приємне місце. Воно входить до екологічної стежки протяжністю 2 км. Екологічна стежка починається від Краєзнавчого музею (БК «Гірник»), проходить повз пам*ятник загиблим воїнам, минає яр, спускається на берег Каховського водосховища, проходить повз джерело та закінчується грунтовим виступом. Також включає в себе палеонтологічні пам*ятки та рослинні степові угрупування.
 
                                                 «СКЕЛЯНСЬКІ ШТОЛЬНІ»
             Штольні - вапнякові печери прадавніх часів. Печери післявоєнних років та більш давні – за часів Запорізької Січі. В післявоєнні роки на території села було розпочате видобування ракушняка, яке тривало до затоплення Каховського моря. Через затоплення, в скелянських штольнях почались обвали і, видобування було зупинене. Колись в ці штольні заїжджали машини і навіть була вузькоколійка. Зараз в деякі частини штолень можна лише проповзти.
 
                                                  «БІЛОЗЕРСЬКІ ПЛАВНІ»
           Урочище Білозерське – це долина річки Білозерка, яка має площу 290 га. В 1998 р., разом з урочищем Маячанська Балка, ця територія увійшла до складу заповідної зони колишнього РЛП «Панай». В урочищі представлені байрачні ліси, плавневі зарослі біляводні і водолюбні рослини та луки. Територія навкруги
с. М.Білозерка, разом зі ставками, до греблі четвертого ставка та урочище Маячанська Балка входить до зрегульованої рекреації. Тут забороняється рубка лісів, промислове рибальство, промислове добування мисливських тварин.
 
                                     «КРУТОСХИЛИ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА»
          Крутосхили Каховського водосховища з*явилися на місці виходу гранітів, вапнякових піщаників. Там зростає ефедра двоколодкова. Чисельність ефедри скоротилась внаслідок антропогенної дигресії – кар*єрних розробок, пожеж, а також збору лікарської сировини. В місцях компактного зростання ефедри необхідно створити ботанічні заказники. У 1957-1958 рр при побудові Каховської ГЕС виникло на Дніпрі Каховське водосховище, яке займає Дніпропетровську, Запорізьку, Херсонську області. Площа 2155 кв. км, повний об’єм 18, 2 куб. км, пересічна глибина
 8,5 м. За розмірами, неофіційно, Каховське водосховище називають «морем». Створення великої водойми мало вкрай негативні наслідки. Були затоплені Дніпровські плавні (Великий луг). Збереглась лише північно-східна частина плавнів площею не більше 5% від площі Великого лугу. Були затоплені сіножатні луги, рибацькі угіддя, прилеглі до берегів Скельок та Златополя.
 
        ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК «ЛІСОВИЙ МАСИВ НА ЛИСІЙ ГОРІ»
 Заповідник місцевого значення.
Під час розкопок на Лисій Горі було знайдено могильник новакам'яного віку та місця поселення скіфських часів.
Головні лісо утворюючі породи біла акація, ясен, клен, дуб, сосна, тополя....

                           
 
Переглянути цей матеріал в повному обсязі можна тут:  
Скачати у  форматі PDF: