Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них…
(«Скрябін»)
Дійсно, вже скільки віршів, поем, пісень та од складено про жінку - матір, але, чомусь, завжди бракує слів, щоб висловити свої почуття, свою повагу та вдячність найріднішій та найдорожчій людині в світі – МАМІ !
У травні, коли прокидається від сну природа та весело щебечуть пташки, теплий вітерець приносить до нас свято. Свято матері. Свято любові.
І нам захотілося подарувати свято жінкам відділення денного перебування Територіального центру соціального обслуговування.
Як влучно сказав перед початком свого виступу присутній на заході Валерій Костянтинович Посадов: «Незабаром свято медичної сестри, день металурга, день шахтаря…але не було б ні металурга, ні шахтаря, ані медичної сестри, якби не було матері.»
Висловив свою подяку, свою любов до найдорожчої в житті людини Олег Васюков у власній, дуже проникливій пісні «Мама, прости». Сльози бриніли на очах присутніх. Напевно, в цей час вони згадали і своє дитинство, своїх матусь, якісь певні моменти життя. Моменти, коли засмучували маму, змушуючи її хвилюватися… Моменти, коли своїм юнацьким максималізмом доводили її до сліз…. Моменти, коли тішили її словами подяки та любові, першими гарними оцінками, першими перемогами, першою закоханістю…
Ще не раз блищали сльози на очах від зворушливих віршів, які знову і знову нагадували про материнське тепло, любов, ласку.
Сюрпризом для всіх став виступ дуету Любов Маслової та Іллі Нагарнюка, що створився за добу до проведення заходу. Пісня Ваєнги «Сориночка» у їх виконанні викликала шквал оплесків та непідробних овацій.
Звісно ж, без родзинки залишити наших гостей ми ніяк не могли. І саме для них, запросили співочу землячку – Любов Лещенко. Її виступ заряджав позитивом, змушував забути про прожиті роки та негаразди. Лунали оплески, лунали вигуки «Браво», «Біс», лунали слова подяки.
Тож і ми дякуємо всім: ведучім Любові Масловій, Вікторії Путілкіній, Марині Величко, Платону Желязкову, співакам Олегу Васюкову та Любові Лещенко, акомпаніатору Іллі Нагарнюку, завідувачці відділення денного перебування Територіального центру соціального обслуговування Наталії Вікторівні Ларіоненко, і, звичайно, тим, заради кого ми все це робили – відвідувачам цього центру.