Важливою складовою діяльності бібліотеки є організація та проведення різноманітних масових заходів щодо просвіти та дозвілля.
У цій консультації представлено рекомендації щодо методики підготовки та проведення деяких масових форм популяризації книги та бібліотеки серед користувачів. Масові заходи – це форми роботи спрямовані на глибоке і різностороннє розкриття тієї чи іншої теми для певної категорії користувачів, об’єднаних спільними читацькими інтересами, віковими, психологічними особливостями тощо.
Передбачаючи в плані роботи бібліотеки проведення масових заходів, необхідно визначити основні, актуальні теми, які потребують всестороннього розкриття, вивчити склад користувачів, з якими буде проводитись той чи інший захід.
Бібліотечний захід задовольняє і розвиває інформаційні потреби і запити користувачів, розширює коло пізнавальних інтересів, сприяє проведенню дозвілля, допомагає залученню нових користувачів до бібліотеки, здійснює рекламу бібліотеці, створює її імідж.
Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від активності читачів. Треба сміливіше використовувати оригінальні, близькі юнацтву, учням форми роботи. А читачі юнацького віку віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування тому, що вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це - дискусійні інтерв’ю, дискусії, диспути, різноманітні конкурси, вікторини тощо.
Сценарій ходу заходу викладається детально в такій послідовності:
-вступ ( визначається актуальність теми, мотивується діяльність),
-основна частина ( її зміст, спрямований на реалізацію визначених завдань, передбачає залучення учнів до різних видів діяльності),
-заключна частина ( підведення підсумків).
У ході сценарію слід виділити всі види роботи ( розповідь, інтерв’ю, демонстрація, гра, бесіда, прослуховування музичних творів ) й детально їх описати. Якщо виконується пісня, вірш чи прозовий твір – слід подати їх повний текст. Якщо проводиться гра – потрібно вказати завдання її учасникам, правила та умови гри.
Ведучі та їхнє місце у сценарії масового заходу.
Ведучі належать до так званих наскрізних персонажів (які продовжують діяти від початку до кінця вистави). Вони сплітають у єдине ціле окремі епізоди та елементи сценарію. Їх прямою справою є коментарі, резюме, переходи, пісні тощо. Від ведучих повною мірою залежить успіх чи неуспіх майбутнього видовища. Кількість ведучих повинна бути логічною та чітко визначеною. Традиційна пара ведучих – Він та Вона – пасує не кожному сценарію. Скажімо, у святі до Міжнародного жіночого дня на сцену можуть піднятись вісім чоловіків (кількість ведучих у цьому випадку підказала дата – 8 березня). А в святкуванні Дня Перемоги можуть брати участь не дев’ять, а п’ятеро ведучих, умовних солдат, образи яких символізують п’ять військових років – 41, 42, 43, 44, 45... Літературно-музичну композицію на тему кохання можуть, і справді, вести ті самі Він і Вона, бо це відповідає драматургічному задуму. У тексті сценарію не має бути якихось спеціальних пояснень щодо кількості ведучих. Вони повинні випливати з драматургічного задуму, дат, фактів, логіки.
І традиційні, й інноваційні :
види бібліотечних заходів, методика їх підготовки та проведення
"Вечір веселих завдань"
"Вечір веселих завдань"
- пізнавального характеру. Це огляд кмітливості, творчості, фантазії, вміння швидко орієнтуватися в обставинах, включатися в колективну роботу на радість іншим. Під час організації "Вечора веселих завдань" завжди створюється веселий мажорний настрій. Кожен такий вечір може стати святом колективної творчості. Його можна розпочати цікавою грою й завершити кільцівкою пісень на певну тему.
"Вечір веселих завдань — це кілька ігор-оглядів, які змінюють одна одну й становлять своєрідну ігрову сюїту. її учасники, об'єднані у мікро-групи (не більше ніж по 7 осіб), виконують творчі завдання і по черзі презентують їх вирішення.
Орієнтовні варіанти завдань для груп:
придумати й розіграти мімічну сценку на запропоновану тему (на рибалці, на прийомі у стоматолога тощо);
скласти вірш за поданою римою (буриме);
зобразити й «оживити» відому картину (наприклад: «Мисливці на привалі» В. Перова);
за допомогою міміки й жестів зобразити куплет усім відомої пісні;
скласти веселе оповідання, кожне слово якого починалося б з однієї й тієї ж літери (В, А, Б, К тощо);
скласти веселе зв'язне оповідання, використовуючи тільки назви кінофільмів;
придумати новий зодіакальний знак та його характеристику;
виконати популярну пісню, використовуючи різні мелодії.
Варіанти веселих завдань творчого характеру можуть бути різними.
„Вечір розгаданих і нерозгаданих таємниць”
Ця захоплююча гра дає змогу в невимушеній формі обмінюватися знаннями, думками, здогадками, вчить формулювати запитання, доводити, відкривати нові знання, колективно шукати істину, використовуючи знання, отримані з книг, газет, журналів, кіно, радіо тощо.
Рада наймудріших складає список усіх таємниць, які цікавлять членів колективу, обирає з них найцікавіші і доручає кожній творчій групі в оригінальній формі презентувати (розкрити) ту чи іншу таємницю. Якщо таємниць виявляється багато, то вечір можна провести кілька разів.
Для презентації конкретної таємниці творча група добирає цікаву інформацію, музичне і наочне оформлення, костюми, розподіляє ролі в мікрогрупі, готує мультимедійну презентацію.
Ігрові елементи допоможуть підтримати мажорний тон вечора, подорож у невідоме, загадкове, розвивати пізнавальні інтереси учасників. У кімнаті на столі можна поставити свічки у підсвічниках, ведучих одягнути у таємничі мантії, а відповідно підібрана музика викличе інтерес до чергової таємниці і її розгадування.
- Орієнтовна тематика вечорів: «Чи знаємо ми можливості свого організму?», «Чому світ такий досконалий?», «Чим відрізняється планета Земля від інших планет?», «Для чого людина приходить у світ?», «Чи живе людина після смерті?», «Паралельні світи — які вони?» тощо.
Літературна подорож "Невідомими стежками".
Для проведення заходу необхідно намалювати велику карту подорожі з кружків різного кольору, яким позначено запитання з тієї чи іншої галузі знання або інше завдання. Наприклад, червоним кольором буде позначено запитання з української літератури, жовтим - зі світової, зеленим - географії, синім - історії, білим - фольклору, чорним - пропуск ходу. Також потрібно зробити побільше кубик з цифрами, яким буде визначатися "швидкість" просування по маршруту. Серед читачів слід підібрати 3-4 різносторонньо підготовлених учасників для двох команд (у крайньому разі - двох гравців-універсалів). Команди кидають кубик по черзі. Якщо відповідь невірна, команда (гравець) повертається на попередню позицію або пропускає наступний хід. Один із членів журі прапорцями або фішками помічає місцезнаходження команд на карті. Переможцем стає команда, яка перша дістається кінцевого пункту подорожі.
Літературно-географічна гра "Де і з ким це відбувалося?".
На карті необхідно позначити місця, де проходили ті чи інші події, описані в книгах, копії титульних сторінок яких розміщено поряд. Учасникам гри за жеребом потрібно вибрати певну позначену точку на карті і підібрати до неї правильні "титульні" сторінки, а потім пояснити свій вибір.
Літературне лото.
Колективна гра-змагання для знавців художньої літератури, у якій беруть участь дві команди з однаковою кількістю гравців. Завдання для гравців - уривки з літературних творів, написані на невеликих картках. Загальне число карток із завданнями має дорівнювати кількості гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається одне завдання.
За стилем та змістом уривка гравець має визначити назву книги та її автора. Визначивши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, яка була спеціально організована для гри. На ній представлені не тільки ті книги, уривки з яких склали текст завдань, а й ті, що не мають відношення до гри.
Окрім карток з текстом та книжкової виставки, необхідно також приготувати два ігрових поля. Кількість клітин на ігрових полях має відповідати числу завдань на картках, призначених для кожної команди.
Гравці по черзі обирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідний експонат книжкової виставки. Якщо відповідь, на думку журі, правильна, гравець заштриховує одну клітинку свого ігрового поля. Перемагає та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше.
Таким чином можна провести і тематичне лото: мовне, екологічне, правове, історичне тощо. У такому випадку може використовуватися не тільки художня література, а й різноманітні словники, довідкові видання.
"Вечір веселих завдань — це кілька ігор-оглядів, які змінюють одна одну й становлять своєрідну ігрову сюїту. її учасники, об'єднані у мікро-групи (не більше ніж по 7 осіб), виконують творчі завдання і по черзі презентують їх вирішення.
Орієнтовні варіанти завдань для груп:
придумати й розіграти мімічну сценку на запропоновану тему (на рибалці, на прийомі у стоматолога тощо);
скласти вірш за поданою римою (буриме);
зобразити й «оживити» відому картину (наприклад: «Мисливці на привалі» В. Перова);
за допомогою міміки й жестів зобразити куплет усім відомої пісні;
скласти веселе оповідання, кожне слово якого починалося б з однієї й тієї ж літери (В, А, Б, К тощо);
скласти веселе зв'язне оповідання, використовуючи тільки назви кінофільмів;
придумати новий зодіакальний знак та його характеристику;
виконати популярну пісню, використовуючи різні мелодії.
Варіанти веселих завдань творчого характеру можуть бути різними.
„Вечір розгаданих і нерозгаданих таємниць”
Ця захоплююча гра дає змогу в невимушеній формі обмінюватися знаннями, думками, здогадками, вчить формулювати запитання, доводити, відкривати нові знання, колективно шукати істину, використовуючи знання, отримані з книг, газет, журналів, кіно, радіо тощо.
Рада наймудріших складає список усіх таємниць, які цікавлять членів колективу, обирає з них найцікавіші і доручає кожній творчій групі в оригінальній формі презентувати (розкрити) ту чи іншу таємницю. Якщо таємниць виявляється багато, то вечір можна провести кілька разів.
Для презентації конкретної таємниці творча група добирає цікаву інформацію, музичне і наочне оформлення, костюми, розподіляє ролі в мікрогрупі, готує мультимедійну презентацію.
Ігрові елементи допоможуть підтримати мажорний тон вечора, подорож у невідоме, загадкове, розвивати пізнавальні інтереси учасників. У кімнаті на столі можна поставити свічки у підсвічниках, ведучих одягнути у таємничі мантії, а відповідно підібрана музика викличе інтерес до чергової таємниці і її розгадування.
- Орієнтовна тематика вечорів: «Чи знаємо ми можливості свого організму?», «Чому світ такий досконалий?», «Чим відрізняється планета Земля від інших планет?», «Для чого людина приходить у світ?», «Чи живе людина після смерті?», «Паралельні світи — які вони?» тощо.
Літературна подорож "Невідомими стежками".
Для проведення заходу необхідно намалювати велику карту подорожі з кружків різного кольору, яким позначено запитання з тієї чи іншої галузі знання або інше завдання. Наприклад, червоним кольором буде позначено запитання з української літератури, жовтим - зі світової, зеленим - географії, синім - історії, білим - фольклору, чорним - пропуск ходу. Також потрібно зробити побільше кубик з цифрами, яким буде визначатися "швидкість" просування по маршруту. Серед читачів слід підібрати 3-4 різносторонньо підготовлених учасників для двох команд (у крайньому разі - двох гравців-універсалів). Команди кидають кубик по черзі. Якщо відповідь невірна, команда (гравець) повертається на попередню позицію або пропускає наступний хід. Один із членів журі прапорцями або фішками помічає місцезнаходження команд на карті. Переможцем стає команда, яка перша дістається кінцевого пункту подорожі.
Літературно-географічна гра "Де і з ким це відбувалося?".
На карті необхідно позначити місця, де проходили ті чи інші події, описані в книгах, копії титульних сторінок яких розміщено поряд. Учасникам гри за жеребом потрібно вибрати певну позначену точку на карті і підібрати до неї правильні "титульні" сторінки, а потім пояснити свій вибір.
Літературне лото.
Колективна гра-змагання для знавців художньої літератури, у якій беруть участь дві команди з однаковою кількістю гравців. Завдання для гравців - уривки з літературних творів, написані на невеликих картках. Загальне число карток із завданнями має дорівнювати кількості гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається одне завдання.
За стилем та змістом уривка гравець має визначити назву книги та її автора. Визначивши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, яка була спеціально організована для гри. На ній представлені не тільки ті книги, уривки з яких склали текст завдань, а й ті, що не мають відношення до гри.
Окрім карток з текстом та книжкової виставки, необхідно також приготувати два ігрових поля. Кількість клітин на ігрових полях має відповідати числу завдань на картках, призначених для кожної команди.
Гравці по черзі обирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідний експонат книжкової виставки. Якщо відповідь, на думку журі, правильна, гравець заштриховує одну клітинку свого ігрового поля. Перемагає та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше.
Таким чином можна провести і тематичне лото: мовне, екологічне, правове, історичне тощо. У такому випадку може використовуватися не тільки художня література, а й різноманітні словники, довідкові видання.
Переглянути даний методичний посібник можна тут :
Скачати документ можна тут:
Скачати документ можна тут:
