Народилася напередодні Великої Вітчизняної війни у Василівці(тоді ще селі) Запорізької області. Була пізньою, четвертою дитиною в сім'ї. Дитинство моє припало на важкі сорокові роки. Батько і старший брат воювали з фашистами і, на велике щастя, повернулися живими, переможцями. Не зважаючи на тяжкі часи, дитинство моє було щасливим: у дружній сім'ї мене оточували тепло та любов близьких. Мама закохувала мене в поезію, пісню, заклала основи римування.
Писати почала з шкільних років - так, мимохідь, не серйозно. З роками захопилася. У останні десятиліття захоплення стало хронічним.
Закінчила ЗДПІ за фахом «Фізика і основи виробництва». Викладала фізику у Василівській СШ № 1, радгоспі-технікумі, СШ № 3. Виростила двох синів, маю онука і двох довгожданих онучок.
Друкувалася в «Новій Таврії», «Комуністі», «Хортиці», в поетичній збірці
«Таврических степей разноголосье». Маю власні книжки: «Моє мереживо
життя», « На струнах осени».
БАТЬКІВСЬКА ХАТА
Міцно прибита на ґанку підкова,
Стерта об сотні нелегких доріг.
Коли повертаюсь додому я знову,
Ступаю, як в казку, на батьків поріг.
Немає тут місця забутим тривогам,
Ні пошукам щастя, ні гніту гріхів...
Та нас все веде нескінченна дорога,
Звертаючи рідко в оселю батьків.
Вони ж від чекання так швидко сивіють,
Тривога за діток їм сну не дає.
Отож, подавайте частіш їм надію,
Спішіть в їхню хату, поки вони є.
А в батьківській хаті так пахне любистком,
І мамині мальви - принада очей!
Мачки, чорнобривці, калини намисто
Так радо вітають жаданих гостей.
