Шановні читачі!

      Рідна мова – то душа народу, і поки живий народ, живе й мова. Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. І не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій.  Кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.

     Наша українська мова — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України. Історія не знає жодного народу , який би не користувався мовою , не спілкувався нею . З розвитком суспільства розвивається і мова , її словниковий запас , писемність народу. Мова – це великий дар природи.

   Для більш досконалого вивчення української мови нам допоможе ілюстрована книжкова виставка: «Невмирущі скарби українського слова»

   У світі налічується близько 3 тисяч мов. І у кожного народу вона своя. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Наш народ створював свою мову віками. Її багатство і краса , витонченість і мелодійність визнано світом.  Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Треба добре вчити рідну мову, знати та поважати її, не соромитись розмовляти українською, бо це мова Великого Кобзаря, мова великої літератури, відомої у всьому світі, мова наших предків та наших нащадків.